December 12 2019 07:24:17
Навігація
· Головна
· Статті
· FAQ
· Форум
· Каталог посилань
· Категорії новин
· Зворотній зв'язок
· Фотогалерея
· Пошук
· Reviews
Реклама
Зараз на сайті
· Гостей: 1

· Користувачів: 0

· Всього користувачів: 105
· Новий користувач: abernospess
Лічильники
Археологи знайшли нові докази контактів між вікінгами і індіанцями
Історія Американської цивілізації

Близько півстоліття назад на Ньюфаундленді були відкриті сліди поселення вікінгів тисячолітньої давнини. З тих пір археологи і історики-любителі ревно прочісували східне побережжя Північної Америки у пошуках нових свідчень, але безуспішно.

І лише тепер Патрісия Сазерленд з Меморіального університету Ньюфаундленду (Канада) і Абердінського університету (Шотландія) та її колеги змогли оголосити про виявлення другого по рахунку форпосту вікінгів в Америці.

Копаючись в руїнах багатовікової будівлі на Баффіновій Землі далеко за полярним колом, археологи знайшли декілька дуже цікавих точильних каменів. Їх канавки несуть сліди мідних сплавів (наприклад, бронзи), якими користувалися вікінги і яких не знали корінні жителі Арктики.

Згідно з письмовими джерелами, вікінги ходили в Новий Світ близько 1000 року. Ісландські саги оповідають про подвиги Лейфа Еріксона, вождя гренландських вікінгів, який дістався до країни, названої ним Хеллуландом (що в перекладі з древньоскандинавскої означає "земля кам'яних плит"), після чого відправився на південь в якийсь Вінланд.

У 1960-х норвезькі дослідники Хельге Інгстад і Енн Стайн Інгстад виявили і розкопали табір вікінгів в Л'анс-о-медоуз на північному краю острова Ньюфаундленд, що датується 989-1020 роками. Він мав три зали, а також будівлі, в яких працювали ткачі, ковалі і корабельні майстри.

Сазерленд вперше запідозрила існування ще одного форпосту в 1999 році, коли їй на очі попалися два шматки шнура, знайдені на Баффіновій Землі котрі зберігалися в Канадському музеї цивілізації, в Гатіно (Квебек). Дослідник звернула увагу на те, що канати були мало схожі на скручені сухожилля тварин, якими користувалися корінні американці. І дійсно, з'ясувалося, що це пряжа вікінгів, ідентична по техніці виконання тій, що існувала в Гренландії XIV століття.

Після цього Сазерленд продовжила свої пошуки в музеях. Їй вдалося знайти нові зразки пряжі вікінгів, і дерев'яні лінійки, на яких відмічалися торгові операції, і десятки точильних каменів.

Артефакти були виявлені в чотирьох місцях, причому не тільки на Баффіновій Землі, але і на півночі півострова Лабрадор (а їх розділяє більше півтори тисячі кілометрів). У кожному з цих місць існували поселення культури Дорсет, що вказувало на їх контакти з вікінгами.

Врешті-решт Сазерленд відновила розкопки в самому багатообіцяючому місці — долині Тенфілд на південно-східному побережжі Баффінової Землі. У 1960-х роках американський археолог Моро Максвелл виявив там частину будівлі з каменю і дерну, яке, за його словами, було важко інтерпретувати. Сазерленд запідозрила, що цей будинок побудували вікінги.

З 2001 року археологи відшукали масу свідчень перебування вікінгів в цих місцях: фрагменти шкур щурів зі Старого Світу, лопату з китового вуса, схожу на ті, якими гренландці різали дерн, великі камені, вирізані і оброблені за європейським зразком, а також ще більше пряжі і точильних каменів. До того ж руїни мають вражаючу схожість з будівлями вікінгів Гренландії.

Деякі дослідники Арктики віднеслися до знахідок скептично. Радіовуглецеве датування показало, що долина Тенфілд була заселена задовго до прибуття вікінгів. Але в той же час вона дала зрозуміти, що ця місцевість заселялася кілька разів, і зокрема в чотирнадцятому столітті, коли вікінги активно займалися землеробством на берегах сусідньої Гренландії.

Далі співробітники Геологічної служби Канади вивчили канавки більше 20 точильних каменів з долини Тенфілд і інших місць за допомогою енергодисперсійної спектроскопії. У них виявилися мікроскопічні смуги бронзи, латуні і плавленого заліза, що недвозначно вказує на європейську металургію.

Сазерленд вважає, що вікінги відправлялися до Канадської Арктики у пошуках цінних ресурсів. Знать Північної Европи того часу високо цінувала моржеву кістку, м'які хутра і інші речі, які зокрема добувалися мисливцями культури Дорсет. Води Хеллуланда кишіли моржами, береги рясніли песцем і іншим дрібним хутровим звіром. Ймовірно, вікінги вимінювали їх на залізо, шматки дерева під різьблення і інші товари.

Якщо Сазерленд має рацію, то вона відкрила новий розділ в історії Нового Світу.

Результати дослідження були представлені на засіданні Ради північно-східної історичної археології в Сент-Джонсі (Канада).

Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Будь-ласка, залогіньтеся для додавання коментарів
Рейтинги
Рейтинг доступний лише для користувачів.

Будь-ласка, залогіньтеся або зареєструйтеся для голосування.

Немає даних для оцінки.
Авторизація
Логін

Пароль



Ви ще не зареєстровані?

 Реєстрація 


Забули пароль?

 Відновити 
Останні статті
· Таємниця теракотової...
· Витоки китайської ци...
· Витоки китайської ци...
· Витоки китайської ц...
· Витоки китайської ци...
Міні-чат
Для участі в міні-чаті Ви повинні залогінитися

24/10/2010 18:48
Постараюсь виправитись найближчим часом. Якщо вас зацікавила певна тема- пишіть в форум. При потребі відкрию нову вітку.

23/10/2010 23:15
Чого не кидаeте нових цiкавих тем для обговорення

23/10/2010 11:10
Хай;-)

05/12/2009 00:34
хочу такой же дизайн=)

10/10/2009 12:56
Unawinobbyisa, я вас конечно понимаю, только чтобы ссылок больше не было, а то схлопочете бан.

28/09/2009 14:37
Спасибо, только вот сылочки на сторонние ресурсы не ставьте пожалуйста
Сторінка завантажилась за 0.02 сек. 1,825,417 унікальних відвідувачів