August 18 2019 03:44:22
Навігація
· Головна
· Статті
· FAQ
· Форум
· Каталог посилань
· Категорії новин
· Зворотній зв'язок
· Фотогалерея
· Пошук
· Reviews
Реклама
Зараз на сайті
· Гостей: 2

· Користувачів: 0

· Всього користувачів: 105
· Новий користувач: abernospess
Лічильники
Чи були українцями українські козаки?
З подачі сучасних українських істориків, словосполучння «українські козаки» міцно увійшло до нашого лексикону і почало обростати різними захопленими епітетами: «самобутній національний феномен», «виключно — українське явище» і так далі

«Свідомі» не помічають навіть той факт, що козаки на Дону згадуються в джерелах на декілька років раніше, ніж в Запоріжжі, і вже якщо визначатися: донці — росіяни, запорожці — українці, то козацький пріоритет піде до нашого північного сусіда. За одним перегином іде інший: вже всі козаки без винятку оголошуються українцями і на цій підставі з'являються карти «Етнографічних меж України», що включають Кубань, Дон, Ставрополь, Воронежчину. Ну, а якщо спробувати придивитися поуважніше до «українського козацтва» — наскільки воно було українським?

У козацкому реєстрі часів Хотинської війни 1621 р. серед полковників значиться Мойсей Пісарок і Цецюра Семрок. Через декілька років, в 1625 р. на Україні пройшло велике козацьке повстання, яке очолив гетьман Марк Ізмаїл. У пізнішій історичній літературі його злегка українізували і тепер він проходить у всіх підручниках як Марко Жмайло. Але в ранніх джерелах він значиться саме як Ізмаїл. Ще через декілька років, повертаючись з Кримського походу 1628 року, козаки замість загиблого Дорошенко вибрали гетьманом Мойзерніцу. У 1630-х серед реєстрової козацької старшини був відомий Ілля Караїмович (гетьман в 1633 і 1637 році). Українська національність вказаних козацьких лідерів викликає у автора великі сумніви. На мій суб'єктивний погляд, вони швидше належали до єврейської нації.

Професійні історики добре знають, що знаменитий сподвижник Хмельницького полковник Морозенко, прославлений в народній думі, насправді був польський шляхтич на ім'я Станіслава Мрозовецький. Багато істориків, наприклад, Костомаров, простим перерахунком імен наводять на певні роздуми: Ян Орішовський, Войтех Чановіцкий, Самуїл Зборовський, Кирік Ружінський, Кріштоф Косинський, Кріштоф Нечковський, Микола Зацвіліховський, Арковський, Кремпський, Пирський і так далі Їх національність не викликає сумніву — це поляки.

У 1641 згадується козацький отаман Стенька Волошенін (волохами у той час називали молдаван). Відомий в 1640-і рр. полковник Філон Джалалій — за походженням татарин. Особливо треба сказати про росіян. У описуваний період (XVI — XVII століття) взагалі не можна провести тверду розмежувальну лінію між російською і українською народностями, бо вони просто ще не сформувалися. Та і взагалі тоді національність визначалася більш не по крові, а по поглядах, ідеології (віросповіданню), так що всі православні були «руськими» (слово «українець» з'явилося на 200 років пізніше). До того ж тут ми стикаємося з проблемою джерел. Від Грушевського пішла гуляти версія, що російські літописці, записуючи імена українських діячів, русифікували їх і для відновлення справедливості їх треба назад українізувати. От так і вийшло з літописного гетьмана Коленика Ондрєєва — Каленик Андрієвіч, а з першодрукаря Івана Федорова — Іван Федорович. Не заперечуватимемо можливість такого спотворення, але в рамках плюралізму думок, автор має право припустити, що серед козацьких лідерів були і великороси. Іванови і Петрови з великороськими ж іменами, які літописцями так само і були записані. І перетворювати їх нині в Івановічей і Петренок не потрібно. Тим більше, є приклади, коли в одному документі йдуть підряд: Степан Хоменко, Мойсей Авдєєв, Василь Грігорьєв, Іван Васильєв (запорізькі реєстрові козаки) або «Якушко Якимов та Філіп Парашиленко». Джерела зберегли нам досить чисто імена козаків: Ждан Коншин, Влас Іванкієв, Ондрос Телесов, Павло Беляєв.

Відмітимо, що ніякої «залізної завіси» або кам'яної стіни між Запоріжжям і Доном ніколи не було, між ними постійно йшов обмін населенням; як свідчив в 1626 р. полковник Шафран (та і багато інших) на Дону постійно жило декілька сот запорожців, а «в запорогах» — донців. Один з перших донських отаманів — Ведмедик Черкашин (черкасами у той час звали українців). Козаки разом ходили походами на турків, разом бунтували проти польського або російського уряду (це теж підтверджено багатьма документами).

Можуть запитати, до чого все це пишеться, адже серед козаків все одно було повне Дорошенок, Томіленок та Орандаренок? Не заперечуємо, їх дійсно було багато, можливо, навіть більшість. Але це не підстава зараховувати ВСІХ козаків в українці. Козацтво — не нація, а особливий військово-служивий стан . І, як всякий стан, воно було по складу абсолютно інтернаціональним.
Козаком міг стати будь-хто — росіянин, українець, білорус, татарин, єврей. Ніщо не заважало українцям козакувати і навіть, як бачимо, займати командні пости (у середовищі рядових козаків інородців ще більше). Тому ділити козацтво на «українське» і «російське» — безглуздо і помилково. Козацтво було або одне єдине як стан, або неймовірною сумішшю — по національному складу. І вже якщо комусь закортіло їх ділити — то тільки за географічним принципом: були козаки запорізькі, кубанські, донські, яіцькі, були навіть рязанські і татарські (XV століття), воюючі між собою. А тим, хто любить ототожнювати козаків і українців, рекомендуємо перечитати «Літописне оповідання про Малу Росію» А.Рігельмана, де детально перераховуються відмінності малоросіян (українців) від запорізьких козаків: «Сечевские козаки сделали на Днепре засеку и в ней поставили шалаши великие, назвав их куренями и жить стали...каждый по склонности промысла своего в рыбе, звере и меду изобильсвовал... многими своими самовольствами, бесчиниями. Бунтами и разбоями так имя свое оскаредили. Храбрость оную в бунтовское свирепство обратили, ибо у себя самих непрестанные делали смущения междоусобием и часто себя убивали, от чего кошевой и старшина в великом страхе всегда были при всем оном два устава которые имели Запорожье: безженное житье да жестокое наказание домашним татем... Они козаки везде грубы были. Напроти того украинские черкасы или малороссийский народ, как — то шляхетство, козаки и посполитые, ведут жизнь свою весьма инако. Они имеют порядочне селения в городах, местечках, селах и хуторах, производят хлебопашество, посев огородный, сады и багчи, делают всякое художество, ремесло и торги. В обхождени приятны и ласковы. Сей народ веселого нрава, любит музыку и прочие веселости. Они почти все плясать по-польски, а паче по своему черкаскому умеют...

Автор: Юлій ФЕДОРОВСЬКИЙ — історик, доцент східно--українського університету ім. В.Даля, м. Луганськ.

Статтю перекладено з російської, і одразу вказуємо на те, що адміни не поділяють думку даного автора з цього питання.

Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Будь-ласка, залогіньтеся для додавання коментарів
Рейтинги
Рейтинг доступний лише для користувачів.

Будь-ласка, залогіньтеся або зареєструйтеся для голосування.

Немає даних для оцінки.
Авторизація
Логін

Пароль



Ви ще не зареєстровані?

 Реєстрація 


Забули пароль?

 Відновити 
Останні статті
· Таємниця теракотової...
· Витоки китайської ци...
· Витоки китайської ци...
· Витоки китайської ц...
· Витоки китайської ци...
Міні-чат
Для участі в міні-чаті Ви повинні залогінитися

24/10/2010 18:48
Постараюсь виправитись найближчим часом. Якщо вас зацікавила певна тема- пишіть в форум. При потребі відкрию нову вітку.

23/10/2010 23:15
Чого не кидаeте нових цiкавих тем для обговорення

23/10/2010 11:10
Хай;-)

05/12/2009 00:34
хочу такой же дизайн=)

10/10/2009 12:56
Unawinobbyisa, я вас конечно понимаю, только чтобы ссылок больше не было, а то схлопочете бан.

28/09/2009 14:37
Спасибо, только вот сылочки на сторонние ресурсы не ставьте пожалуйста
Сторінка завантажилась за 0.02 сек. 1,765,077 унікальних відвідувачів